Самоцінність – це в першу чергу усвідомлення власних потреб і їх задоволення в найоптимальніший спосіб. Самоцінність – це суб’єктивне визнання власної значимості, що не потребує доказів, у контексті здорової позиції “Я – ОК, ТИ – ОК”.
Про це говорила тренерка Вікторія Гусак з молоддю на одному з занять молодіжного проєкту “Любов до себе”. Розбирали базові емоції, які сигналізують про задоволення або незадоволення фізіологічних, соціальних та вищих духовно-психологічних потреб. В ігровій формі шукали своє місце в групі, формували разом атмосферу довіри, що сприяла щирості і саморозкриттю учасників. Разом вдалось створити простір, в якому безпечно бути Собою.
Щоб поглибити розуміння власних кордонів, поваги до свого тіла та почуттів в контексті ненасильницької взаємодії, багато розмовляли і задували. Чи була у тебе в дитинстві своя кімната? Чи заходили в неї, попередньо постукавши? Чи можеш ти сказати “Ні”, якщо тобі щось не подобається? Фізичні кордони країни, периметр квартири – чітко окреслені, легше вимірювані, ніж психологічні кордони особистості. Вивчали їх за допомогою тілесної вправи, створюючи своєрідну інструкцію про власні особистісні межі (що допустимо для мене, а що ні). Вчилися за допомогою техніки “Я-Повідомлення” екологічно, але водночас асертивно, відстоювати власні кордони. Говорили про “Правило трусиків”, необхідність створення “паролю” з батьками, правила безпеки в соціальних мережах.
Розвінчували поширені міфи щодо сексуальності, працюючи із запитами учасниць. Розглядали питання сексуальної безпеки в контексті культури віктимблеймінгу. Кожна з учасниць мала можливість задати анонімне питання сексологині та отримати фахову відповідь.